Підвищення ефективності уроків математики
за допомогою мультимедійних засобів навчання

Засоби навчання як складова системи навчання розробляються відповідно до вимог певної педагогічної технології, у рамках якої вони застосовуються з метою досягнення мети навчання. Вимоги до матеріальних об'єктів, які утворюють навчальне середовище, повністю поширюються і на засоби навчання, які мають і повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Технічна реалізація цих засобів має (разом із дидактично обґрунтованим предметним наповненням) забезпечувати педагогічну доцільність уведення до системи навчання. Навчання завжди було пов'язане із застосуванням технічних засобів, які розширювали можливості і підвищували ефективність подання навчального матеріалу, його засвоєння, управління навчальним процесом.

За останні 10—15 років практично вийшли з ужитку в школах кінопроекційні засоби, аналогові магнітофони і відеомагнітофони. Цифрові засоби збереження і відтворення аудіовізуальних даних також за останні п'ять років суттєво змінились. Розвиток засобів навчання зумовлює і розвиток нових методів навчання, відродження тих методів, які не могли бути реалізовані без застосування комп'ютеризованих засобів навчання. До таких методів, яким дали нове життя засоби навчання нового покоління, належать методи «мультимедійного навчання».

Мультимедійні дошки – це комплекс обладнання, що дозволяє педагогові зробити процес навчання яскравим, наочним, динамічним. Використання мультимедійної дошки надає ряд переваг.

по-перше, це економія часу, як на підготовку до такого заняття, так і на його проведення;

по-друге, наочність і інтерактивність, завдяки чому підвищується концентрація уваги та рівень розуміння;

по-третє, багатократне використання одного і того ж матеріалу, що в свою чергу допомагає зекономити час на занятті і т.п.

Цифрове подання даних уможливлює гіпертекстове і гіпермедійне подання навчального матеріалу, яке неможливо реалізувати за інших умов.

Відповідно до цього виділяють групи засобів навчання щодо форм і способів подання навчального матеріалу:

·статичні проекції (схеми, фотографії, карти, графіки, діаграми тощо);

·динамічні проекції (анімаційні зображення, відеофрагменти, динамічні керовані моделі);

·відтворення звуку (звуковий супровід відео- та анімаційних зображень, динамічних керованих моделей).

Мультимедійні засоби подання навчального матеріалу за деякими функціями, належать до засобів унаочнення нового покоління.

Для визначення місця мультимедійних засобів навчання у системі засобів навчання та в навчальному процесі слід враховувати те, що їх педагогічно доцільне застосування:

·сприяє розвитку в учнів наочно-образного мислення;

·стимулює увагу (мимовільну і довільну) на етапі подання навчального матеріалу;

·активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів;

·допомагає пов'язати теоретичні питання з практикою;

·збільшує можливості показу практичних застосувань явищ, які безпосередньо не можуть спостерігатись на уроці;

·створює можливості для моделювання процесів і явищ;

·дає змогу в найбільш доступній формі систематизувати й класифікувати явища із застосуванням схем, таблиць, спеціальним чином форматованого тексту тощо;

·сприяє формуванню мотивації навчання, підвищує інтерес до навчання, створює установку на ефективне навчання;

·допомагає досить швидко й просто оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу суб'єктами навчання і групою (класом) у цілому.

Сучасні умови розвитку освіти вимагають нових підходів до організації навчання і виховання, які б сприяли формуванню і розвитку учня в тісному і постійному взаємозв'язку з природним та соціальним середовищем, здатності до соціально-значимої діяльності, швидкої адаптації під час зміни життєвих обставин. Застосування дидактичних ігор на заняттях з математики - суттєвий резерв підвищення ефективності навчально-виховного процесу та взаємодії і взаєморозуміння між вчителем та учнем. Гра, якщо вона правильно організована, більше ніж яка-небудь інша діяльність дозволяє всебічно та з більшою повнотою розвивати самостійність і самодіяльність учнів на уроках математики.

Оскільки для математики переважним є застосування знаково-символьних моделей, протягом багатьох років вважалось, що засоби навчання повинні використовуватись, переважно, для унаочнення навчального матеріалу. Можливість реалізації динамічних керованих наочних моделей абстрактних об'єктів (графіків функцій, геометричних об'єктів на площині і у просторі), яка з'явилась завдяки появі комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання, практично відкрила нову еру в методиці навчання математики. Учням стала доступною перетворювальна діяльність з об'єктами вивчення, причому під час такої діяльності уже не вимагається від учнів виконання великих обсягів рутинних дій, що дозволило в процесі навчання зосередитись на виділенні суттєвих зв'язків і закономірностей.

Застосування засобів навчання нового покоління, які дозволяють поєднати колективні форми навчання й індивідуальну перетворювальну діяльність з об'єктами вивчення, сприяє формуванню глибоких і систематичних знань, стійких і усвідомлених навичок.

Вчителям потрібно усвідомити, що дидактичні ігри виступають джерелом підвищення зацікавленості учнів математичними фактами та процесом розв’язування математичних задач. Але слід знати про те, що не можна захоплюватися іграми, що вимагають лише відтворення певної інформації. Будь-яке заняття для підлітка цікаве тільки тоді, коли у процесі його виконання треба використати і старі, і нові вміння та навички.

За допомогою інтерактивної дошки на уроках вчитель може демонструвати педагогічні програмні засоби та їх можливості, а також створювати і показувати власні програми. Використання мультимедіа та різних за змістом і призначенням програмних засобів у процесі проведення дидактичних ігор на лабораторних, практичних заняттях значно підвищує зацікавленість учнів предметом, інтенсифікує сам процес проведення занять та відповідає вимогам сучасності.